Колеснік Олексій Петрович, директор Адреса: 61007 Україна, м Харків, пр-т. Московський, 275 Приймальна директора: тел/факс: +38 057 715 13 14 e-mail:[email protected] Відділ продажів, Україна Головач Юрій Миколайович, директор комерційний по Україні тел/факс: +38 057 715 13 17, моб.: +38 067 577 02 63. e-mail:[email protected] Департамент гарантійного і сервісного обслуговування Україна (ДГіСО) Ткаченко В’ячеслав Григорович, заступник директора
по гарантійному та сервісному обслуговуванню тел/факс: +38 057 715 12 93, +38067 574 66 05 e-mail:[email protected] Відділ продажів, експорт: Сазонов Ігор Петрович, тел/факс: +38 057 715 13 22, моб.: +38 067 577 05 03 e-mail:[email protected] Відділ продажів, запчастини Семененко Ольга Володимирівна, директор з продажу в Україні тел.: +38 057 715 13 05, e-mail:[email protected] Відділ продажів, техніка промислового призначення Приліпко Віталій Вікторович, керівник з питань регіонального розвитку тел.: +38 057 715 13 17, моб.: +38 067 574 66 31, e-mail:[email protected] Департамент маркетингу, реклами та зв’язків з громадськістю
Манукян Артем Гамлетовіч, заступник директора з маркетингу тел.: +38 057 715 12 99, e-mail:[email protected]xtz.ua
Харківський тракторний завод. Made in Ukraine. — DRIVE2
Харьковский тракторный завод, последние годы находившийся на грани вымирания, (его несколько раз банкротили, «модернизировали» и все прочее). Но с приходом на завод инвестиций, новых проектов и заказов предприятие стало активно развиваться и предлагать пользователю новые модели и модификации тракторной техники. Надо отдать должное конструкторам и инженерам завода, которые несмотря на тяжелые времена не оставили научную и конструкторскую деятельность, тем самым заложив начало сегодняшним разработкам.
На сегодняшний день ХТЗ активно сотрудничает с Уманским заводом сельскохозяйственного машиностроения (Украина, г.Умань, Черкасская область). Международное сотрудничество также активно развивается в 2-х направлениях — техника специального назначения, и тракторная техника.
В середине 2000-х годов на заводе смогли наладить производство сверх-востребованного на тот момент минитрактора ХТЗ-3512. Модель не нова, ее начали разрабатывать еще чуть ли не в конце 80-х. Но здесь, в отличие от опытного образца, она неплохую получила кабину, новый двигатель, усиленные тормоза. Модель пользовалась ограниченным спросом, т.к. основным конкурентом на тот момент для нее был куда более современный беларуский МТЗ-320.
Производство тяжелых тракторов не прекращалось, но на тот момент было сокращено и ориентировано под конкретные заказы. В то же время это дало возможности переработать уже имеющиеся модели, создать новые прототипы, сделать грамотную презентацию завода и портфолио.
xtz.ua/shop/kolesnyie-traktoryi
В 2013 году шведская «Volvo-Trucks» подразделение «Вольво» занимающееся выпуском грузовой, спецтехники и моторов и электростанций начало поиск партнера в Восточной Европе с развитой инфраструктурой и предложениями по производству новых моделей спецтехники (удешевленной за счет конструкции и издержек).
Основными претендентами на участие в проекте были беларуский «МТЗ» и украинский «ХТЗ». Оба завода представили свои технические предложения. В итоге компанией «Вольво» в качестве партнера был выбран украинский завод. Официально причины такого выбора не сообщались никогда, но очевидно что из-за более развитой базы по производству тяжелой техники, а самое главное по географическим и экономическим соображениям (У РБ (Республика Беларусь) нет своего металла, нет своих месторождений руды — весь металл приходит по импорту или из России, либо и Словакии). У Украины же есть Криворожский бассейн — да, качество стали конечно не сравнимо с «Горной Шведской» или «Крупповской» сталью, но она между тем намного качественнее российской.
На протяжении 2014-2015 года шли технические разработки, отладка нового оборудования и тестовые испытания.
Надо отметить интересные решения — на базе минитрактора ХТЗ-3512 был создан электротрактор. Да, кто-то скажет что это баловство, но это дало опыт и толчок к модернизации электросистем всех тракторов. Но это больше научный интерес по облегчению и увеличению прочности конструкции. В середине 2015 года была представлена серийная 2-х топливная версия минитрактора ХТЗ-2511.
Реальными же достижением стали новые модели ХТЗ-16131, ХТЗ-17221, ХТЗ-240-К, ХТЗ-17221-09 с новыми современными двигателями «Deutz».
Отдельно отметить стоит и новые модификации семейства «Слобожанец» — агрегатируют которые как двигателями «Deutz», так и новыми «Volvo», есть 2-х так и обновленные 3-х осные модели.
Но особо отметился новый трактор ХТЗ-246-К с новым современны двигателем «Volvo» 240 л.с. Это только первая модель из новой линейки совместных продуктов.
xtz.ua/press-centr/novosti/326
www.drive2.ru
ХАРКІВСЬКИЙ ТРАКТОРНИЙ ЗАВОД ІМ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, ПАТ
Галузі
Види діяльності
28.30 — Виробництво машин і устатковання для сільського та лісового господарства
46.61 — Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням
47.11 — Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
52.29 — Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту
68.20 — Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна
41.20 — Будівництво житлових і нежитлових будівель
Продукція, послуги
Трактори колісні, Трактори гусеничні, Трактори орно-просапні, Трактори колісні малої потужності, Навантажувачі фронтальні, Бульдозери колісні та гусеничні, послуги:
Ремонт тракторів, основних агрегатів і вузлів трактора, Ливарне виробництво, Механоскладальне виробництво, Інструментальне виробництво, пресово-зварювальне виробництво
Про компанію
Харківський тракторний завод являє собою велике виробниче підприємство, яке веде свою діяльність з 1930 року. Завод пропонує таку продукцію: • Колісні трактори. • Трактори гусеничного типу. • Бурильно-кранова машинка. • Трактор, призначений для установки залізничного обладнання. • Мульчер. • Малий маневровий тягач. Велика увага приділяється якості запасних частин котрі застосовуються під час складання і самого процесу складання. Терміни можуть змінюватися як у бік збільшення, так і в бік зменшення виконання замовлення в залежності від обсягів і складності техніки яка виробляється. Ми не готові виробляти обладнання швидше, жертвуючи його якістю. Колектив має величезний досвід роботи з виробництва тракторної техніки і запасних частин до неї. В даний час наше підприємство може запропонувати Вам декілька моделей тракторів, які володіють вражаючими експлуатаційними показниками.
www.ua-region.com.ua
Харьковский тракторный завод — Latifundist.com
Производство сельскохозяйственной и промышленной техники Харьковский тракторный завод (ХТЗ) — один из немногочисленных заводов мира, выпускающих одновременно колесные и гусеничные тракторы мощностью 180-240 л.с. Основную продукцию завода дополняют малогабаритные тракторы мощностью 27-35 л.с, промышленные бульдозеры класса 10 т и специальная техника на базе колесных и гусеничных машин. Предприятие имеет замкнутый технологический цикл всех основных переделов производства: литейное, кузнечное, термическое, сварочное, холодноштамповочное, механообрабатывающее и сборочное производство. Входит в состав DCH. Профиль Facebook Канал YouTube
Продукция:
Для сельского хозяйства:
Тракторы колесные универсально-пропашные мощность 180-240 л.с. серии ХТЗ-150К, ХТЗ-170.
Тракторы гусеничные мощностью 175-190 л.с. серий ХТЗ-181, Т-150-05-09-25.
Тракторы для малых и средних фермерских хозяйств серии мощностью 27-35 л.с. серий ХТЗ-2511, ХТЗ-3510.
Сельскохозяйственный погрузчик ХТЗ-156Б мощностью 180 л.с. с объемом ковша 1,5 м3.
Запасные части к тракторам.
Для основных отраслей промышленности:
Коммунальным службам больших городов и организациям, проводящим дорожно-строительные работы, предлагается бульдозер ТС-10, а также гусеничные и колесные тракторы ХТЗ, оснащенные бульдозерными отвалами.
Для строительной сферы долго и надежно служит колесный погрузчик Т-156Б-09-03, для резки мерзлых грунтов — специализированное навесное оборудование, установленное на базе тракторов ХТЗ-150К-09-25 и ХТЗ-17221, которое помогает механизировать и эффективно выполнить многие строительные задачи, а также применяется при проведении зимнего пересаживания деревьев.
Сварочный агрегат AC-42A, работающий совместно с модифицированным трактором ХТЗ-16131-02, позволяет производить ремонт магистральных трубопроводов в самых труднодоступных местах, при отсутствии стационарных источников электроэнергии.
Для железнодорожной отрасли и производственных предприятий, имеющих на территории подъездные пути, незаменимой машиной станет модуль КРТ-1, работающий на базе тракторов ХТЗ-17221 и ХТЗ-150К-09-25. Эти машины успешно выполняют все функции значительно более дорогих маневровых тепловозов.
Для выполнения обслуживания и ремонта железнодорожного полотна выпущена универсальная путевая машина УПМ-1, работающая на специально доукомплектованном тракторе ХТЗ-17221.
Для нефтегазовой отрасли и энергетики предлагаются надежные народнохозяйственные снегоболотоходные машины ХТЗ-10Н, ХТЗ-3Н, ХТЗ-26Н, способные работать в самых экстремальных и неблагоприятных для человека условиях.
Тракторы ХТЗ можно приобрести по программам государственной компенсации, в лизинг, в рассрочку, по схемам факторинга.Наличие гарантийно-сервисной сети в каждом регионе России, Украины, зарубежья.Вся современная продукция ХТЗ сертифицирована и полностью соответствует высоким стандартам качества. Тракторы прошли испытания и успешно эксплуатируются не только в России и в Украине, но и на Кубе, в Конго, Румынии, Болгарии, Польше, странах Прибалтики, Центральной Азии.
История:
1931 г. — был построен завод. Чтобы актуализировать информацию в разделе досье или компании, присылайте обновленные данные на почту [email protected]
Контакты
Харьковская область, Харьковский район, г. Харьков, пр-т. Московский, 275+38 (057) 715 13 14
+38 (057) 715 13 17[email protected]Просмотреть на карте latifundist.com
Харківський тракторний завод
харківський тракторний завод, харківський завод «Харківський тракторний завод ім. Орджонікідзе» (ХТЗ) — Найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення. Пам’ятник Серго Орджонікідзе
Зміст
1 Продукція ХТЗ
2 Історія ХТЗ
2.1 1930-49рр.
2.2 1949-67рр.
2.3 1967-94рр.
2.4 1994–2015 рр.
3 Власність
4 Фінансові результати ХТЗ
5 Галерея
6 Див. також
7 Примітки
8 Посилання
Продукція ХТЗ
ХТЗ-181 (2010 р.) На сьогодні продукція ХТЗ представлена широкою гамою тракторів потужністю від 35 до 190 к.с. Це колісні та гусеничні трактори загального призначення, орно-просапні, трактори малої потужності, які агрегуються (поєднуються) з більш ніж 250 найменуваннями сільгосп-машин та знарядь. Крім тракторів завод випускає дорожньо-будівельну та спецтехніку (на базі тракторів), гусеничні тягачі, гарячоштамповані заготівлі, складноріжучий інструмент і технологічне оснащення, лиття, товари народного споживання, запасні частини. Вироблена заводом техніка використовується в сільському господарстві, житлокомунгоспі, будівництві, промисловому виробництві, для транспортування великих вантажів. Значна частина техніки йде на експорт.
Історія ХТЗ
1930-49рр.
Перший серійний трактор України СХТЗ 15-30 Перші випробування трактора в Андріївській комуні «Надія»(1931) Перші креслення об’єктів майбутнього гіганту тракторобудування були зроблені на початку травня 1930 року, відразу ж розпочались будівельні роботи. Загалом Харківський тракторний завод був збудований і змонтований всього за п’ятнадцять місяців. 1 жовтня 1931 року о 13 годин і 5 хвилин під урочисті звуки гімну та вітальні вигуки з механоскладального цеху виїхав яскраво-червоний трактор,- первісток українського тракторобудування СХТЗ 15-30. Через 10 хвилин з конвеєру зійшов другий трактор. Харківський тракторний приступив до роботи. Перші випробування трактора пройшли в Андріївській комуні «Надія». Першою моделлю стала машина СХТЗ 15-30. Цей трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів того часу «Інтернешнл 15/30» який випускався американською компанією «International Harvester». СХТЗ-НАТІ-ITA Наступним результатом роботи харківських тракторобудівників стала машина СХТЗ-НАТІ ІТА, яка випускалась з 1937 по 1949 рік. При розробці за основу була взята конструкція Сталінградського тракторного заводу і НАТІ. Про що говорять літери в назві. Потужність цього трактора становила 52 кінських сили, тобто вдвічі більше, ніж у колісних, які мали двигун потужністю 30 к.с. Ця гусенична машина витрачала менше пального для обробітку одного гектара на 25 відсотків ніж її попередники. Безсумнівною перевагою нового гусеничного трактора була можливість використовувати його в найрізноманітніших природних умовах, у всіх місцях де потрібна була висока прохідність. Також ця машина випускалась під час евакуації в роки воєнного лихоліття в місті Рубцовську Алтайського краю, де завдяки харківським тракторобудівникам пізніше з’явився Алтайський тракторний завод. Тієї ж пори були створені експериментальні тракторні дизель-двигуни, які працювали на солярному маслі. Випробування засвідчили: якщо трактор зі звичайним керосиновим двигуном витрачав на одну кінську силу 315 — 320 грамів керосину, то дизель-двигун — тільки 210 грамів солярки — продукту більш дешевого, ніж керосин. 28 грудня 1949 Харківський тракторний завод розпочав випуск нових малолітражних тракторів «ХТЗ-7».
1949-67рр.
ХТЗ-ДТ-54 З 1949 року відроджений з руїн ХТЗ перейшов до випуску дизельного трактора ДТ-54, що здобув заслужену славу безвідмовного трудівника на хлібних ланах всіх регіонів СРСР. 29 вересня 1954-го року з головного конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 100-тисячний дизельний трактор ДТ-54. Відомі далеко за межами України та СРСР машини під маркою ХТЗ-ДТ-14, ДТ-20, Т-25 були широко затребувані на всіх п’яти континентах планети, через що завод здобув почесну міжнародну нагороду «Золотий Меркурій». Зокрема для випуску таких машин в Індії був спеціально збудований тракторний завод. В четвертому кварталі 1955 року ХТЗ перейшов на випуск дизельного трактора ДТ-14. Прообразом цієї машини служив ХТЗ-7, лише з тією різницею, що на нову машину встановлювався дизельний двигун потужністю 14 кінських сил. В той же час впродовж 1948 — 1950 років було створено легкий артилерійський тягач (АТЛ), а в 1953 — 1954 рр. ХТЗ випустив дослідну партію цих машин. Одночасно підприємство займалося створенням електротрактора ХТЗ-12. Усього таких машин було виготовлено 32. Вони працювали в різних господарствах країни, однак себе не виправдали. Згодом завод припинив їх виробництво. Паралельно на заводі створювалась нова модель трактора на базі машини ДТ-54 під назвою Т-75. Її потужність зросла до 75 кінських сил. Перші три трактори Т-75 зійшли з конвеєра для відправки на державні випробування в травні 1960 року. А 29 вересня 1960 року без зупинки виробництва Харківський тракторний завод перейшов на серійний випуск гусеничних тракторів Т-75 які замінили вже застарілі ДТ-54. В 1961 році, виконуючи вказівку з центру ХТЗ розпочав підготовчі роботи з метою заміни виробництва Т-75 на новий трактор Т-74 з дизелем СМД-14, який мав виготовлятися на місцевому заводі «Серп і молот». Через рік завод перейшов на випуск Т-74, припинивши виробництво Т-75. ХТЗ-74 Одночасно Харківському тракторному заводу доручили створити трактор потужністю 130 кінських сил. І вже наприкінці липня 1961 року на полях колгоспу імені Орджонікідзе Лозівського району з’явився новий колісний трактор, який виконував глибоку оранку п’яти-корпусним плугом зі швидкістю 9 кілометрів на годину, це був Т-125. 19 жовтня 1964 року «Вища рада народного господарства СРСР» прийняла постанову № 98, якою передбачалося створення потужностей з випуску Т-125 та уніфікованих з ним гусеничних тракторів. Цією постановою передбачалася реконструкція Харківського тракторного заводу зі спорудженням окремих нових об’єктів на території заводу. З 1966 року розпочалось виробництво трактора Т-125, а також його модифікацій: КТ-125 — тягача із землерийним обладнанням, яке виготовляв Київський завод «Буддормаш», Т-127 — трелювального трактора. Разом з тим в 1965 році було затверджене технічне завдання на проектування гусеничного трактора Т-150, яке передбачало створення модифікацій тракторів, у тому числі колісних. Технічний проект був схвалений науково-технічними радами галузі та НАТІ в січні-лютому 1967 року. В той же час в 1967 році з конвеєра ХТЗ зійшов мільйонний трактор — Т-74 модернізована модель ДТ-54.
1967-94рр.
ХТЗ-Т-150 У 70-і роки завод, провівши без зупинки виробництва корінну реконструкцію, успішно перейшов на випуск тракторів класу «3 тонни» трактора Т-150 в гусеничному і колісному виконанні. Цікаво що у листопаді 1979 року відбулися випробування трактора Т-150К на випробній станції університету штату Небраска в США. Порівняння результатів випробувань тракторів Т-150К і тракторів-аналогів, проведених на цій станції за шести-бальною системою засвідчило, що Т-150К за своїм технічним рівнем переважає всі інші аналоги. З 1985 року в різних районах Харківщини проводилися випробування тракторів ХТЗ-200 та ХТЗ-180 На машинах були встановлені двигуни СМД потужністю 180 кінських сил. Продуктивність ХТЗ-200 виявилася на 50 відсотків більшою, ніж у Т-150, а зниження витрати пального — до 21 відсотка. Крім того, за рахунок зменшення динаміки повороту знизилася навантаженість елементів трансмісії.
1994–2015 рр.
ХТЗ-Т-156Б-09 (2010 р.) У 1994 році завод перетворений у відкрите акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе». У 2000 році була створена нова «серія 160» потужних інтегральних орно-просапних тракторів, призначених для сільськогосподарських робіт із оброблення та збирання цукрового буряка, кукурудзи, соняшника, картоплі, гречки, сої та інших просапних культур. У порівнянні з тракторами МТЗ-80 і Т-70 їхня продуктивність зросла в 2-2,5 рази. Міжнародним «Бюро Верітас» було сертифіковано систему якості виробництва згаданих тракторів згідно зі стандартами ISO 9001, до речі майже всі трактори ХТЗ мають сертифікат відповідності у системі сертифікації УкрСЕПРО та Росії ГОСТ. ХТЗ-150-05-09 (2010 р.) Для робіт у сільському та комунальному господарствах, для транспортування вантажів у промисловості та будівництві були створені трактори серій 30 та 50. За 75 років роботи в цехах підприємства було виготовлено близько трьох мільйонів тракторів. Серед усіх тракторних заводів колишнього СРСР ХТЗ — єдиний завод з воріт якого виходили моделі всіх існуючих класів — від маленьких садово-городніх потужністю 8 кінських сил і до надпотужних 190 сильних гусеничних і колісних тягачів. Нині досвідчений колектив робітників і фахівців ХТЗ розвиває й дбайливо підтримує в робочому стані потужну виробничу базу з випуску сучасних машин підвищеного технічного рівня. Серед них колісні трактори загального призначення: ХТЗ-17221 (з каркасною кабіною) і ХТЗ-17222 (з метало-пластикової обшивкою нового дизайну), Т-150-К-09 (машина, широко відома своєю універсальністю та економічністю). Трактори оснащені надійними дизелями Ярославського моторного заводу. Відповідають всім вимогам сільських трудівників (особливо на буряковій ниві), найуспішнішою стала модель орно-просапного трактора ХТЗ-16131 з двигуном Deutz. ХТЗ-17021 (2010 р.) Популярним в сільському господарстві і в промисловості залишається маневрений колісний навантажувач ХТЗ-156. Завод продовжує випускати гусеничні трактори — найвідоміший і найбільш широко застосований з них ХТЗ-150-05-09, а також нову модернізовану машину ХТЗ-181. З 2007 р. продуктова лінійка «ХТЗ» була вперше розширена дорожньо-будівельним бульдозером ТС-10. Перша партія машин цієї серії продана на підприємства Білорусі, Росії та України. На сьогоднішній день все більше значення набуває не тільки виробництво нових моделей тракторів, а й їхній подальший супровід — перед-продажне, гарантійне та сервісне обслуговування — у 2005 році в Україні заводом була створена дилерська мережа. У 2013 році згідно рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій ХТЗ посів шістнадцяте місце. Також слід зазначити, що підприємство зберігає за собою важливі об’єкти соціальної сфери. 17 жовтня 2013 року стало відомо, що підприємство припиняє роботу з 18 жовтня з відправкою співробітників у неоплачувану відпуску через припинення оформлення митних декларацій Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України 7-ми російських підприємств, які поставляють Харківському тракторному заводу комплектуючі та матеріали для виробництва тракторів. У ніч з 10 на 11 квітня 2015 року був знесений пам’ятник члену Політбюро ЦК ВКП(б) Серго Орджонікідзе, що стояв перед будівлею головного заводоуправління. 11 квітня Харківський тракторний завод офіційно відреагував на це так: «…фашистські нелюди плюнули в історію України та в душі працівників Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Вночі вандали та варвари в масках знесли пам’ятник Серго Орджонікідзе… Цим актом бандити, під покровом темряви не тільки завдали образи та зламали власність трьохтисячного колективу заводу, а й образили більше 25 тисяч ветеранів-заводчан…» У липні 2015 року стало відомо, що Харківськийм тракторений завод на міжнародному форумі «Agroport-2015», який відбудеться у жовтні 2015 року, презентує новий гусеничний трактор «Квадротек», що має нову гідротрансмісію та на 70% складається із деталей українського виброництва, а також робить мінімальний тиск на ґрунт і дає можливість замінити гусеничний хід на колесний. У розробці нового трактора брав участь Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Крім того, ХТЗ уклало угоду із компанією «Volvo Penta» щодо комплектації її двигунами харківських тракторів, оскільки шведські двигуни екологічні, а трактори Volvo мають попит в Африці. Цими двигунами будуть комплексуватися трактори для українського та закордонного ринків, а для Росії трактори «ХТЗ» будуть оснащені двигунами «ЯМЗ».
Власність
До 2007 року основним акціонером ХТЗ був харківський бізнесмен, співвласник групи DCH Олександр Ярославський. Тепер завод перебуває у власності групи ГАЗ, яка належить російському мільярдерові Олегу Дерипасці, співвласнику групи «Базовий Елемент».
Фінансові результати ХТЗ
Згідно з офіційними даними, на сьогодні всі попередні та теперішні власники підприємства не змогли зробити з машинобудівного гіганта бодай беззбиткове виробництво. Це в першу чергу пояснюється нездатністю перелаштуватися з планово-адміністративної економіки до ринкової, та непрозорістю і незбалансованістю української державної економічної політики щодо захисту власних підприємств та їх кадрів, а не окремих власників, коли «левова частка» прибутку виводиться власниками за межі підприємства та вимивається в економіки інших країн. Офіційні фінансові показики ХТЗ 2001–2010 рр..
Галерея
Заводоуправління
Заводоуправління
Пам’ятник Леніну
Їдальня пресового цеху
Пам’ятник ГАЗ-63
Інструментальний цех
ТЕЦ-4 на території ХТЗ
Дошка пошани
Ленін
Див. також
Мінський тракторний завод
Тракторобудування
Трактор
Тракторний завод (станція метро, Харків)
Примітки
↑ Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р.
↑ Харьковский тракторный завод останавливает работу. Коммерсантъ-Украина. 17.10.2013. (рос.)
↑ Заявление ХТЗ о сносе символа Харьковского тракторного завода – памятника Серго Орджоникидзе. Харьковский тракторный завод им. С. Орджоникидзе. Архів оригіналу за 12 квітня 2015. Процитовано 12 квітня 2015. (рос.)
↑ Алексей Грищенко. Харьковский тракторный завод представит новую технику. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
↑ Алексей Грищенко. ХТЗ будет закупать моторы Volvo. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
Харківський тракторний завод | Південний машинобудівний завод
Російська РФСР
Алтайський тракторний завод | Володимирський моторо-тракторний завод | Волгоградський тракторний завод | Кіровський завод | Липецький тракторний завод | Онезький тракторний завод | Павлодарский тракторний завод | Чебоксарский завод промислових тракторів | Челябінський тракторний завод
Молдовська РСР
Кишинівський тракторний завод
Білоруська РСР
Мінський тракторний завод
Узбецька РСР
Ташкентський тракторний завод
харківський завод, харківський тракторний завод
Харківський тракторний завод Інформацію Про
Харківський тракторний завод Коментарі
Харківський тракторний завод
Харківський тракторний завод Харківський тракторний завод Ви переглядаєте суб єкт. Харківський тракторний завод що, Харківський тракторний завод хто, Харківський тракторний завод опис There are excerpts from wikipedia on this article and video www.turkaramamotoru.com
Харківський тракторний завод — Howling Pixel
«Харківський тракторний завод» (ХТЗ) — найбільше в Україні та країнах СНД підприємство з виробництва уніфікованих гусеничних і колісних сільськогосподарських тракторів загального призначення.
Продукція ХТЗ
На сьогодні[коли?] продукція ХТЗ представлена широкою гамою тракторів потужністю від 35 до 250 к.с. Це колісні та гусеничні трактори загального призначення, орно-просапні, трактори малої потужності, які агрегуються (поєднуються) з більш ніж 250 найменуваннями сільгоспмашин та знарядь.
Крім тракторів завод випускає дорожньо-будівельну та спецтехніку (на базі тракторів), гусеничні тягачі, гарячоштамповані заготівлі, складноріжучий інструмент і технологічне оснащення, лиття, товари народного споживання, запасні частини.
Вироблена заводом техніка використовується в сільському господарстві, житлокомунгоспі, будівництві, промисловому виробництві, для транспортування великих вантажів. Значна частина техніки йде на експорт (в основні ринки — Польща, Болгарія, Румунія, Литва, Грузія, Молдова, Казахстан, Вірменія та Нова Зеландія[1])
Історія ХТЗ
1930-49рр.
Протягом 1927—1928 років заводи СРСР дали 1272 трактори, в продовж 1928—1929 років видали «на гора» вже 3281. Цього було недостатньо, і потреби сільського господарства задовольнялись на ту пору, головним чином, за рахунок імпорту. Тому було переглянуто п’ятирічний план спорудження заводів сільськогосподарського машинобудування і прийнято рішення про негайний початок зведення трьох промислових гігантів, кожен з яких випускав би щороку по 50 тисяч тракторів. Восени 1929 року Вища Рада Народного Господарства СРСР прийняла рішення про будівництво одного з тракторних заводів у Харкові. Для спорудження було визначено термін — п’ятнадцять місяців. В Наказі по ВРНГ СРСР № 455 від 23 грудня 1929 року відзначалося, що державному інституту з проектування металургійних заводів (Діпромезу) до 15 січня 1930 року треба закінчити роботи по складанню ескізного проекту Харківського тракторного заводу з випуску 50 тисяч тракторів на рік у дві зміни з урахуванням безперервного тижня. Модель трактору мала бути схожою з трактором «Катерпіллар», потужністю в 25-30 кінських сил. Всесоюзному автотракторному об’єднанню надавалося право вирішувати питання про доцільність залучення іноземної допомоги при виконанні будівельних операцій, а також про запрошення окремих зарубіжних спеціалістів для участі в пуску та налагодженні майбутніх заводів (малося на увазі Харківського та Челябінського тракторних заводів, а Сталінградський завод вже було збудовано до того часу). Згодом початкове промислове завдання було змінено: ХТЗ випускатиме 50 тисяч тракторів СХТЗ 15-30. Цей трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів того часу «Інтернаціонал 15/30» потужністю 15-30 кінських сил, який випускався американською компанією «International Harvester». 11 січня 1930 року наказом по ВРНГ СРСР було призначено начальником управління «Південтракторобуду» М. Г. Мишкова. І в січні того же року делегація досвідчених інженерів виїхали до Німеччини та Сполучених Штатів за верстатами, пресами, молотами, за катувальними машинами, конвеєрами. Будівельний майданчик був відведений за 15 кілометрів від Харкова на магістралі Південних залізниць біля роз’їзду Лосеве. Територія будівництва займала загалом площу приблизно в 600 га, з яких на власне заводську територію (на північ від залізниці) припадало близько 150 га, а решта площі була зайнята тимчасовими поселеннями для робітників і техперсоналу — 180 га (північно-західний и південно-східний кути майданчика), адміністративно-управлінськими закладами, складами і базами будматеріалів та обладнанням — близько 140 га (центральна частина, в майбутньому зелена зона соціалістичного містечка), кварталами останнього — 130 га. Після вибору майданчика були зроблені тахеометричні та нівелірувальні зйомки, закладена достатня кількість бурильних свердловин, аби мати змогу судити про геологічну будову ґрунту, який на всій території майданчика оказався здебільшого однорідний: під чорноземом завтовшки один метр залягає потужна товща щільної глини, перетята на глибині близько семи метрів піщаним шаром в 1,2-1,5 метра. Ґрунтові води залягають дуже глибоко. Були зібрані й метеорологічні та кліматичні дані за ряд років, перевірені й зважені. Будівельні роботи вели спеціальні організації: будівництво — Індбуд; санітарно-технічні Укрсантехбуд і Промвентиляція, залізничні — Трансбуд, зовнішнє водопостачання і каналізацію — Водобуд; електротехнічні роботи — ВЕО; металеві конструкції — Монтажне бюро управління ХТЗ. У січні 1930 року, як тільки було розбито будівельний майданчик, почали завозити лісоматеріали для тимчасових споруд. Була потрібна велика кількість будівельників різних професій та кваліфікацій — орієнтовно до 12-15 тисяч осіб. На таку кількість осіб і були розраховані тимчасові споруди. Всі тимчасові споруди ділилися на два селища: Північне — біля Промбуду, Південне — біля Житлобуду, центральна частина — адміністративно-громадські заклади, матеріальні бази і транспорт. Північне та Південне поселення були розраховані на дванадцять тисяч робітників з відповідним технічним персоналом. Селища складалися з бараків зі службами їдалень, продуктових і промислових магазинів, мережі ларьків і кіосків, поліклініки, лазні, пральні, перукарні та клубу. Загалом було збудовано допоміжних споруд: житлових бараків — 95, контор і конторок — 21, комунальних закладів — 65, адміністративно-громадських закладів — 14, магазинів та ларьків — 12, медичних закладів — 6, складів і комор — 34. Через наявність на будівництві кількох артілей для них були зведені селища з конюшнями, складами фуражу, водопроводом тощо. Також були підведені залізничні колії до складів і на дільниці. Частково були виконані роботи з викладенням шосе у селищах і на територіях Тракторобуду, спроектовано і майже завершене прокладання шосе для сполучення з Харковом. Було побудовано та обладнано кінний двір для гужового транспорту, авто гараж для грузовиків і тракторів. Ще на самому початку підготовчого періоду була передбачена необхідність у цегельному заводі, який згодом було споруджено. Його продуктивність становила п’ять мільйонів штук цегли на місяць. Вища Рада Народного Господарства країни в квітні 1930 року затвердила строки будівництва ХТЗ. Рішення про побудову у Харкові тракторного заводу і затвердження остаточного завдання на проектування датувалося 1930 роком, а пуск заводу і початок випуску продукції безперервним потоком — 1 жовтня 1931 року. Нестача часу і стислість підготовчого періоду не дали можливості управлінню будівництвом організувати роботи в загальноприйнятій для них послідовності. Виходом зі становища була організація всіх видів будівельних і монтажних робіт одночасно. Методом для цього стало максимальне ущільнення робіт на певному об’єкті за прискорених темпів проектування і виготовлення робочих креслень. Стосовно промислового будівництва, то в механоскладальному цеху зведення залізобетонного каркасу і зовнішніх стін було завершене до настання морозів, опалубку знято. Приступили до встановлення металевих ліхтарів і вкривання даху. Заготівля віконних хрестовин і дверей, здебільшого, теж була завершена. У грудні передбачалося забетонувати всю залізобетонну підлогу цього корпусу поверхнею близько 50 тисяч квадратних метрів. Ливарний цех являв собою критичне місце будівництва. Бетонні роботи не були завершені до початку морозів, тому що пізно надійшли креслення. Каркас ковальського цеху був металевим. Встановлення його затяглося до березня. Закладали тільки фундаменти під молоти та інші механізми. Загалом було забетоновано близько 30 фундаментів. Спорудження ремонтно-механічного цеху, заводоуправління та навчального комбінату будівельники завершили в грудні 1930 року. 13 грудня 1930 року директором Тракторобуду назначили Пантелеймона Івановича Свистуна, який 30 вересня 1931 року став першим директором ХТЗ. У січні 1931 року продовжувалося спорудження об’єктів виробничого призначення та житлового будівництва ХТЗ. Особлива увага приділялася ковальському та ливарному цехам. За великих морозів у січні-лютому знаменита на Тракторобуді бригада «залізного виконроба» Д. О. Мельникова показувала зразки трудового героїзму. Це значною мірою посприяло своєчасній здачі обладнання під монтаж. Тракторобуд став кузнею знаних на весь світ трудових рекордів, сподвижниками і авторами яких були бригади мулярів П. І. Кушнарьова, А. І. Мікуніса, бетонників Г. В. Марусіна, П. І. Мовлєва, І. Д. Сидоренко, В. І. Радкевича. Серед тих, хто, не покладаючи рук, не рахуючись з втомою і часом працював на будівництві — воїни Червонопрапорної дивізії під командуванням комдива М. Ф. Лукіна. За свою роботу на будівництві вона першою серед військових з’єднань була вшанована орденом Леніна. Треба віддати належне професійним знанням і чесному ставленню до справи на Тракторобуді іноземним спеціалістам, які здійснювали інженерний нагляд за перебігом будівництва і допомагали у розв’язанні невідкладних проблем. Очолював їх американський інженер, завідувач будівного відділу будівництва заводу Л. Сваджіан, якого нагородили орденом Леніна. 21 вересня 1931 року колектив ХТЗ рапортував про готовність до пуску заводу-велетня, який був збудований і змонтований за п’ятнадцять місяців. 1 жовтня 1931 року відбувся мітинг з нагоди пуску заводу. Незважаючи на великий дощ, холодний вітер, трибуну біля корпусів заводу оточило 25 тисяч робітників будови, делегації всіх харківських заводів, колгоспів, заводів інших міст. На трибуні були члени ЦК КП(б)У та уряду: Косіор, Петровський, Строганов, Терехов, Чернявський, Сухомлин, Сербиченко, Дубовий, Свистун, Потапенко, поети Дем’ян Бєдний та А. Безименський та інші. На окремий трибуні консули чужоземних держав. З літака у тисячах примірників над мітингом розкидані листівки з віршами Безименського. Директор заводу П. І. Свистун в своєму рапорті розповів про те, як зводився тракторний, як героїзм та самовідданість долали всі перешкоди. В 13 годин 5 хвилин червона стрічка була розрізана Г. І. Петровським, і під оркестрові звуки та бурхливі крики зійшов з конвеєра первісток українського тракторобудування СХТЗ 15-30. Трактор був яскраво-червоного кольору, за кермом сиділа Маруся Бугайова, одна з ударниць Тракторобуду. Через 10 хвилин пішов другий трактор, потім третій і так перші десять тракторів. Перші випробування трактора пройшли в Андріївській комуні «Надія». В жовтні випустили 50 машин, листопаді — 381, в грудні — 863, всього за три місяці першого року існування заводу було здано 977 тракторів. Робота в ці місяці була періодом боротьби з «дитячими хворобами» пускової стадії. Наступним результатом роботи харківських тракторобудівників стала машина СХТЗ-НАТІ ІТА, яка випускалась з 1937 по 1949 рік. При розробці за основу була взята конструкція Сталінградського тракторного заводу і НАТІ. Про що говорять літери в назві. Потужність цього трактора становила 52 кінських сили, тобто вдвічі більше, ніж у колісних, які мали двигун потужністю 30 к.с. Ця гусенична машина витрачала менше пального для обробітку одного гектара на 25 відсотків ніж її попередники. Безсумнівною перевагою нового гусеничного трактора була можливість використовувати його в найрізноманітніших природних умовах, у всіх місцях де потрібна була висока прохідність. Також ця машина випускалась під час евакуації в роки воєнного лихоліття в місті Рубцовську Алтайського краю, де завдяки харківським тракторобудівникам пізніше з’явився Алтайський тракторний завод.
Тієї ж пори були створені експериментальні тракторні дизель-двигуни, які працювали на солярному маслі[що це?]. Випробування засвідчили: якщо трактор зі звичайним гасовим двигуном витрачав на одну кінську силу 315 — 320 грамів гасу, то дизель-двигун — тільки 210 грамів солярки — продукту більш дешевого, ніж гас.
28 грудня 1949 Харківський тракторний завод розпочав випуск нових малолітражних тракторів «ХТЗ-7».
1949-67рр.
З 1949 року відроджений з руїн ХТЗ перейшов до випуску дизельного трактора ДТ-54, що здобув заслужену славу безвідмовного трудівника на хлібних ланах всіх регіонів СРСР. 29 вересня 1954-го року з головного конвеєра Харківського тракторного заводу зійшов 100-тисячний дизельний трактор ДТ-54. Відомі далеко за межами України та СРСР машини під маркою ХТЗ-ДТ-14, ДТ-20, Т-25 були широко затребувані на всіх п’яти континентах планети, через що завод здобув почесну міжнародну нагороду «Золотий Меркурій». Зокрема для випуску таких машин в Індії був спеціально збудований тракторний завод. В четвертому кварталі 1955 року ХТЗ перейшов на випуск дизельного трактора ДТ-14. Прообразом цієї машини служив ХТЗ-7, лише з тією різницею, що на нову машину встановлювався дизельний двигун потужністю 14 кінських сил.
В той же час впродовж 1948 — 1950 років було створено легкий артилерійський тягач (АТЛ), а в 1953 — 1954 рр. ХТЗ випустив дослідну партію цих машин. Одночасно підприємство займалося створенням електротрактора ХТЗ-12. Усього таких машин було виготовлено 32. Вони працювали в різних господарствах країни, однак себе не виправдали. Згодом завод припинив їх виробництво.
Паралельно на заводі створювалась нова модель трактора на базі машини ДТ-54 під назвою Т-75. Її потужність зросла до 75 кінських сил. Перші три трактори Т-75 зійшли з конвеєра для відправки на державні випробування в травні 1960 року. А 29 вересня 1960 року без зупинки виробництва Харківський тракторний завод перейшов на серійний випуск гусеничних тракторів Т-75 які замінили вже застарілі ДТ-54. В 1961 році, виконуючи вказівку з центру ХТЗ розпочав підготовчі роботи з метою заміни виробництва Т-75 на новий трактор Т-74 з дизелем СМД-14, який мав виготовлятися на місцевому заводі «Серп і молот». Через рік завод перейшов на випуск Т-74, припинивши виробництво Т-75. Одночасно Харківському тракторному заводу доручили створити трактор потужністю 130 кінських сил.
І вже наприкінці липня 1961 року на полях колгоспу імені Орджонікідзе Лозівського району з’явився новий колісний трактор, який виконував глибоку оранку п’яти-корпусним плугом зі швидкістю 9 кілометрів на годину, це був Т-125.
19 жовтня 1964 року «Вища рада народного господарства СРСР» прийняла постанову № 98, якою передбачалося створення потужностей з випуску Т-125 та уніфікованих з ним гусеничних тракторів. Цією постановою передбачалася реконструкція Харківського тракторного заводу зі спорудженням окремих нових об’єктів на території заводу.
З 1966 року розпочалось виробництво трактора Т-125, а також його модифікацій: КТ-125 — тягача із землерийним обладнанням, яке виготовляв Київський завод «Буддормаш», Т-127 — трелювального трактора. Разом з тим в 1965 році було затверджене технічне завдання на проектування гусеничного трактора Т-150, яке передбачало створення модифікацій тракторів, у тому числі колісних. Технічний проект був схвалений науково-технічними радами галузі та НАТІ в січні-лютому 1967 року.
В той же час в 1967 році з конвеєра ХТЗ зійшов мільйонний трактор — Т-74 модернізована модель ДТ-54.
1967-94рр.
У 70-ті роки завод, провівши без зупинки виробництва корінну реконструкцію, успішно перейшов на випуск тракторів класу «3 тонни» трактора Т-150 в гусеничному і колісному виконанні. Цікаво що у листопаді 1979 року відбулися випробування трактора Т-150К на випробній станції університету штату Небраска в США. Порівняння результатів випробувань тракторів Т-150К і тракторів-аналогів, проведених на цій станції за шести-бальною системою засвідчило, що Т-150К за своїм технічним рівнем переважає всі інші аналоги.
З 1985 року в різних районах Харківщини проводилися випробування тракторів ХТЗ-200 та ХТЗ-180 На машинах були встановлені двигуни СМД потужністю 180 кінських сил.
Продуктивність ХТЗ-200 виявилася на 50 відсотків більшою, ніж у Т-150, а зниження витрати пального — до 21 відсотка. Крім того, за рахунок зменшення динаміки повороту знизилася навантаженість елементів трансмісії.
1994—2015 рр.
У 1994 році завод перетворений у відкрите акціонерне товариство «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе».
У 2000 році була створена нова «серія 160» потужних інтегральних орно-просапних тракторів, призначених для сільськогосподарських робіт із оброблення та збирання цукрового буряка, кукурудзи, соняшника, картоплі, гречки, сої та інших просапних культур. У порівнянні з тракторами МТЗ-80 і Т-70 їхня продуктивність зросла в 2-2,5 рази.
Міжнародним «Бюро Верітас» було сертифіковано систему якості виробництва згаданих тракторів згідно зі стандартами ISO 9001, до речі майже всі трактори ХТЗ мають сертифікат відповідності у системі сертифікації УкрСЕПРО та Росії ГОСТ. Для робіт у сільському та комунальному господарствах, для транспортування вантажів у промисловості та будівництві були створені трактори серій 30 та 50.
За 75 років роботи в цехах підприємства було виготовлено близько трьох мільйонів тракторів. Серед усіх тракторних заводів колишнього СРСР ХТЗ — єдиний завод з воріт якого виходили моделі всіх існуючих класів — від маленьких садово-городніх потужністю 8 кінських сил і до надпотужних 190 сильних гусеничних і колісних тягачів.
Нині досвідчений колектив робітників і фахівців ХТЗ розвиває й дбайливо підтримує в робочому стані потужну виробничу базу з випуску сучасних машин підвищеного технічного рівня.
Серед них колісні трактори загального призначення: ХТЗ-17221 (з каркасною кабіною) і ХТЗ-17222 (з метало-пластиковою обшивкою нового дизайну), Т-150-К-09 (машина, широко відома своєю універсальністю та економічністю). Трактори оснащені надійними дизелями Ярославського моторного заводу. Відповідають всім вимогам сільських трудівників (особливо на буряковій ниві), найуспішнішою стала модель орно-просапного трактора ХТЗ-16131 з двигуном Deutz. Популярним в сільському господарстві і в промисловості залишається маневрений колісний навантажувач ХТЗ-156. Завод продовжує випускати гусеничні трактори — найвідоміший і найбільш широко застосований з них ХТЗ-150-05-09, а також нову модернізовану машину ХТЗ-181. З 2007 р. продуктова лінійка «ХТЗ» була вперше розширена дорожньо-будівельним бульдозером ТС-10. Перша партія машин цієї серії продана на підприємства Білорусі, Росії та України.
На сьогоднішній день все більше значення набуває не тільки виробництво нових моделей тракторів, а й їхній подальший супровід — перед-продажне, гарантійне та сервісне обслуговування — у 2005 році в Україні заводом була створена дилерська мережа. У 2013 році згідно рейтингу провідних підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій ХТЗ посів шістнадцяте місце. [2] Також слід зазначити, що підприємство зберігає за собою важливі об’єкти соціальної сфери. 17 жовтня 2013 року стало відомо, що підприємство припиняє роботу з 18 жовтня з відправкою співробітників у неоплачувану відпуску через припинення оформлення митних декларацій Харківською митницею Міністерства доходів і зборів України 7-ми російських підприємств, які поставляють Харківському тракторному заводу комплектуючі та матеріали для виробництва тракторів[3]. У ніч з 10 на 11 квітня 2015 року був знесений пам’ятник члену Політбюро ЦК ВКП(б) Серго Орджонікідзе, що стояв перед будівлею головного заводоуправління. 11 квітня Харківський тракторний завод офіційно відреагував на це так: «…фашистські нелюди плюнули в історію України та в душі працівників Харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе. Вночі вандали та варвари в масках знесли пам’ятник Серго Орджонікідзе… Цим актом бандити, під покровом темряви не тільки завдали образи та зламали власність трьохтисячного колективу заводу, а й образили більше 25 тисяч ветеранів-заводчан…»[4] У липні 2015 року стало відомо, що Харківський тракторений завод на міжнародному форумі «Agroport-2015», який відбудеться у жовтні 2015 року, презентує новий гусеничний трактор «Квадротек», що має нову гідротрансмісію та на 70 % складається із деталей українського виброництва, а також робить мінімальний тиск на ґрунт і дає можливість замінити гусеничний хід на колесний. У розробці нового трактора брав участь Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».[5] Крім того, ХТЗ уклало угоду із компанією «Volvo Penta» щодо комплектації її двигунами харківських тракторів, оскільки шведські двигуни екологічні, а трактори Volvo мають попит в Африці. Цими двигунами будуть комплексуватися трактори для українського та закордонного ринків, а для Росії трактори «ХТЗ» будуть оснащені двигунами «ЯМЗ».[6] У грудні 2015 року ХТЗ випустив партію з 10 електротракторів.[7] Трактор коштує 15 тис. дол. Його потужність 35 к.с., що дозволяє йому рухати причепи масою до 2 т зі швидкістю 40 км/год.
з 2016
Через правові перешкоди завод простоював із березня 2016 року до січня 2017 року, внаслідок чого без роботи залишалися понад 2,5 тис. співробітників підприємства.[8] З приходом нового інвестора — Олександра Ярославського, виробництво було відновлено в найкоротші терміни. Вже у лютому 2017 року з конвеєра зійшов перший трактор, а до кінця року було випущено 794 одиниць техніки і Харківський тракторний завод вийшов на прибуток у 48,8 млн гривень.[9][10] На підприємстві повідомляють[11], що ключовими заходами в 2018—2019 роках стануть оновлення парку обладнання, удосконалення заводу і удосконалення виробів, що випускаються відповідно до переваг споживачів (інвестор Олександр Ярославський виділив на ці цілі близько 10 млн дол.) В 2018 році заводом були представлені універсальна маневрова залізнична техніка на базі трактора Т-150 типу ММТ-2 та ММТ-2М[12] та навантажувач Т-156Б-09-03.[13] З приходом інвестора компанії «DCH» було проведено модернізацію тракторів, у які зроблено понад 200 нововведень. У планах провести модернізацію заводу, а також створити на базі заводу індустріальний парк і технопарк. Також завод не працює «на склад», оскільки випускає продукцію відповідно до портфелю замовлень[14] У 2018 році з конвеєра підприємства зійшло близько 900 нових машин, а експорт збільшився удвічі порівняно з 2017 роком. Приблизно такі ж обсяги плануються на 2019 рік: завод не працює «на склад», а виробляє продукцію відповідно до портфеля замовлень[1][15] ·.
Виробничі потужності
Кількість випущених одиниць:
1980-ті — 70,000[16]
2001 — 2,013▲[17]
2002 — 1,700▼[18]
2003 — н.д.
2004 — 1,550▼[19]
2005 — 2,500▲[20]
2006 — 1,420▼[21]
2007 — 2,300▲[22]
2008 — 2,709▲[23]
2009 — 352▼[24][25]
2010 — 1,600[26] або 4,000▲[27]
2011 — 1,900▼[28]
2012 — 1,653▼[29]
2013 — 1,328▼[30]
2014 — 1,455▲[31]
2015 — 1,600▲[32]
2016 — н.д.▼
2017 — 794▲[33]
2018 — 900▲[34]
Фінансові результати ХТЗ
Згідно з офіційними даними, на сьогодні всі попередні та теперішні власники підприємства не змогли зробити з машинобудівного гіганта бодай беззбиткове виробництво. Це в першу чергу пояснюється нездатністю перелаштуватися з планово-адміністративної економіки до ринкової, та непрозорістю і незбалансованістю української державної економічної політики щодо захисту власних підприємств та їх кадрів, а не окремих власників, коли «левова частка» прибутку виводиться власниками за межі підприємства та вимивається в економіки інших країн.
Власність
До 2007 року основним акціонером ХТЗ був харківський бізнесмен, співвласник групи DCH Олександр Ярославський. Потім завод перебував у власності групи ГАЗ, яка належить російському мільярдерові Олегу Дерипасці, співвласнику групи «Базовий Елемент». З квітня 2016 року акціонером та інвестором підприємства знову став Олександр Ярославський.[35]
Директори ХТЗ
Галерея
Див. також
Примітки
↑ аб Віталій Царьов (10 лютого 2019). Харківський тракторний завод удвічі збільшив експорт. Національний промисловий портал. Процитовано 1 травня 2019.
↑ Рейтинг підприємств високотехнологічного машинобудування України за рівнем управлінських інновацій у 2013 р. Архів оригіналу за 7 лютий 2014. Процитовано 13 лютий 2014.
↑ Харьковский тракторный завод останавливает работу. Коммерсантъ-Украина. 17.10.2013. (рос.)
↑ Заявление ХТЗ о сносе символа Харьковского тракторного завода – памятника Серго Орджоникидзе. Харьковский тракторный завод им. С. Орджоникидзе. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 12 квітня 2015. (рос.)
↑ Алексей Грищенко. Харьковский тракторный завод представит новую технику. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
↑ Алексей Грищенко. ХТЗ будет закупать моторы Volvo. Status quo. 09.07.2015. (рос.)
↑ Аграрії повністю викупили першу партію українських електротракторів, 7 січня 2016
↑ Діяльність ХТЗ остаточно розблокована
↑ Харківський тракторний завод Ярославського за підсумками 2017 року вийшов на прибуток
↑ ХТЗ завершив 2017 рік з прибутком у понад 48 млн гривень
↑ Андрій Коваль взяв участь в Українському форумі машинобудування та інжинірингу — ХТЗ. xtz.ua (ua). Процитовано 2018-07-23.
↑ Універсальна маневрова залізнична техніка на базі тракторів ХТЗ. http://uprom.info/. національний промисловий портал. 2018-08-15. Процитовано 8 жовтня 2018.
↑ ХТЗ представив свій навантажувач. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-10-09. Процитовано 8 жовтня 2018.
↑ ХТЗ впроваджуює інновації та готує масштабну модернізацію заводу. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-11-14. Процитовано 14 листопада 2018.
↑ Харківський тракторний завод Ярославського — у переліку найперспективніших українських експортерів. Еспресо. 8 лютого 2019. Процитовано 1 травня 2019.
↑ Миллионный трактор ХТЗ, утрата столичного статуса и открытие турбогенераторного завода: 20 — 25 января в истории Харькова
↑ Переворот на ХТЗ
↑ Переворот на ХТЗ
↑ Харьковский тракторный завод разработал колесный трактор ХТЗ-18040 мощностью 230 лошадиных сил
↑ ХАРЬКОВСКИЙ ТРАКТОРНЫЙ ЗАВОД НАМЕРЕН В 2006 Г. ВЫПУСТИТЬ 2100 ТРАКТОРОВ — А.КРИВОКОНЬ
↑ Украинским крестьянам – харьковские трактора!
↑ Ярославский покидает ХТЗ
↑ ХТЗ проходит сертификацию в Китае
↑ Харьковскому тракторному заводу исполнилось 80 лет
↑ ХТЗ проходит сертификацию в Китае
↑ Харківський тракторний завод в 2010 р. планує продати 1600 тракторів
↑ Дрова вместо тракторов
↑ Харьковский тракторный завод реализовал почти 2 тысячи тракторов
↑ Крупнейший украинский производитель тракторов остановил работу
↑ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов
↑ «Харьковский тракторный завод» и американская компания договариваются о сборке комбайнов
↑ Ярославский купил Харьковский тракторный завод
↑ ХТЗ завершив 2017 рік з прибутком у понад 48 млн гривень
↑ Харківський тракторний завод удвічі збільшив експорт
↑ На ХТЗ сподіваються найближчим часом запустити виробництво
Посилання
1 жовтня 1 жовтня — 274-й день року (275-й у високосні роки) за григоріанським календарем. До кінця року залишається 91 день. Цей день в історії: 30 вересня—1 жовтня—2 жовтня DCH Development Construction Holding (DCH) — фінансово-промислова група України, що консолідує значну частину активів колишньої групи «УкрСиббанк». Заснована в лютому 2007 р. Повна назва — ТОВ «Девелопмент Констракшн Холдинг». Біблик Валентин Васильович Валентин Васильович Біблик (рос. Валентин Васильевич Библик, 22 червня 1926 р., Єнакієве — 6 червня 2009 р., Харків) — Герой Соціалістичної Праці, двічі кавалер ордена Леніна і ордена Трудового Червоного Прапора, кавалер ордена Жовтневої революції, ордена «За заслуги» ІІІ ступеня і ордена «Народної Республіки Болгарія» І ступеня, лауреат Державної премії СРСР, Заслужений машинобудівник Української РСР, академік Академії інженерних наук України, Почесний громадянин Харкова, Червен-Бряга і Тирговиште. Депутат Верховної Ради УРСР 10—11-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1971—1976 р. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р. Волгоградський тракторний завод Тракторна компанія «ВгТЗ» (колишній «Волгоградський тракторний завод ім. Дзержинського» (ВгТЗ) — одне з найбільш в Росії та країнах СНД підприємств з виробництва уніфікованих гусеничних тракторів сільськогосподарського та промислового загального призначення, а також військової техніки. Входить до складу концерну «Тракторні заводи». Донецький металопрокатний завод Донецький металопрокатний завод (ДМПЗ) — підприємство гірничометалургійного комплексу України, розташоване у Донецьку. Квітко Лев Мойсейович Лев (Лейб) Мойсейович Квітко (їдиш לייב קוויטקאָ) (15 жовтня 1890(18901015), Голосків, Подільська губернія, Російська імперія — 12 серпня 1952) — радянський поет українського єврейського походження, писав мовою їдиш. МТ-ЛБ МТ-ЛБ (абр. від рос. многоцелевой транспортёр (тягач) лёгкий бронированный), часом зустрічається переклад БТ-ЛБ — радянський / український плавучий бронетранспортер. Створений для транспортування (перевезення) людей та вантажів, також широко використовується в ролі артилерійського тягача (у деяких частинах використовується для перевезення особового складу моторизованих стрілецьких підрозділів, хоча і не призначався для цієї ролі, на відміну від прийнятих раніше на озброєння БТР-60). Прийнятий на озброєння в 1964 році, випускався на Харківському тракторному заводі. МТ-ЛБ застосовувався радянськими військами у війні в Афганістані, а після розпаду СРСР використовувався практично у всіх великих збройних конфліктах на пострадянському просторі. У значних кількостях МТ-ЛБ також поставлявся союзникам СРСР і нейтральним країнам, використовувався в ряді регіональних конфліктів. Використовувався як база для ряду машин спеціального призначення, а шасі бронетранспортера використовувалося для цивільних всюдиходів. Хоча з середини вісімдесятих років і сам МТ-ЛБ у варіанті без башти і кулеметного озброєння з успіхом використовувався в народному господарстві в умовах Крайньої Півночі як всюдихід. Після розпаду СРСР виробнича база МТ-ЛБ залишилася на території України. На шасі цієї машини Харківським тракторним заводом розроблений і випускається цивільний всюдихід ХТЗ-3Н. Т-012 (трактор) Т-012 — марка колісного малогабаритного трактора, що випускається в різних модифікаціях на Харківському тракторному заводі з 1990 року. Трактор призначений для роботи на присадибних ділянках, малих фермерських господарствах та комунальних підприємствах. Т-25 (трактор) Т-25 — марка колісного трактора, що випускався в різних модифікаціях на Харківському тракторному заводі з 1966 по 1972 рік, з 1977 року випускався Т-25А. Трактор призначений для міжрядної обробки просапних культур, оранки легких ґрунтів, робіт у садах і теплицях, для роботи з косаркою, а також для дрібних транспортних робіт. Передні напрямні колеса розміру 6.00-16″, задні 9.5-32″ , 10.00-28″ аб, 11.2-28″ ,12.4-28″. Привід тільки на задні колеса. В залежності від року випуску існують чотири варіанти КПП . Відмінною особливістю тракторів Т-25А була наявність обігрівача кабіни працюючого від гідравлічної системи трактора. На більш пізніх модифікаціях Т-30А69 обігрівач працював від системи змащення двигуна. За 5 років на Харківському заводі виготовлено 60 055 одиниць Т-25. Наступником Т-25 є ХТЗ-2511. Т-75 (трактор) Т-75 (ДТ-54М) — гусеничний трактор, призначений для виконання основних сільськогосподарських робіт по суцільній обробці ґрунту і збирання врожаю з навісними, напівнавісного і причіпними машинами і знаряддями на підвищених швидкостях. Може бути використаний на дорожніх, меліоративних, будівельних і інших роботах у сільському господарстві, а також при перевезенні важких вантажів на поганих дорогах. Вироблявся на Харківському тракторному заводі — з 1960 по 1962 рік. Всього було виготовлено 45 800 екземплярів. Харківський тракторний завод спільно з Всесоюзним інститутом механізації сільського господарства провів глибоку модернізацію трактора ДТ-54 з метою використання його на роботах з підвищеними швидкостями. При підвищенні потужності двигуна з 54 до 75 к.с. і деякій зміні ряду швидкостей модернізований трактор Т-75 забезпечує на всіх роботах збільшення продуктивності на 15% при практично тих самих витрат палива. Спочатку планувалося випускати Т-75 на Харківському та Сталінградському тракторних заводах. Трактор Т-75 гусеничний, загального призначення, класу 3 т. Перша партія цих тракторів була випущена під маркою ДТ-54М. З 1962 року Харківський тракторний завод перейшов до випуску тільки тракторів марки Т-74. Тодоров Петро Прокопович Петро Прокопович Тодоров (нар. 24 жовтня 1946(19461024), село Троїцьке, тепер Попаснянського району Луганської області) — український діяч, голова правління ВАТ «Харківський тракторний завод імені Серго Орджонікідзе». Член Центральної Контрольної Комісії (ЦКК) КПРС, член Президії і Бюро Президії ЦКК КПРС в липні 1990 — серпні 1991 р. Дійсний член Академії інженерних наук України. Тракторний завод (станція метро, Харків) «Тракторний завод» — 12-та станція Харківського метрополітену. Розташована на Холодногірсько-Заводській лінії між станціями «Імені О. С. Масельського» та «Індустріальна». Відкрита 11 серпня 1978 року. Троїцьке (Попаснянський район) Тро́їцьке (в минулому — Чотирнадцята Рота) — село в Україні, в Попаснянському районі Луганської області. Орган місцевого самоврядування — Троїцька сільська рада. Населення становить 1415 осіб. Розташоване по обох боках річки Лугань (в народі — Луганка) за 12 кілометрів від районного центру. Мова місцевих мешканців — переважно російська.[джерело?] ХТЗ-170 (трактор) ХТЗ-170 — марка універсального швидкісного колісного трактора, що випускається Харківським тракторним заводом з 1997 року. ХТЗ (значення) Харківський тракторний завод Харцизький трубний завод ХТЗ (район Харкова) Харківський завод тракторних двигунів Харківський завод тракторних двигунів (ХЗТД) — ПАТ, машинобудівний завод із виробництва та ремонту дизельних двигунів та електродвигунів, розташований у Харкові. Станом на 2012 рік підприємство перебуває у стані ліквідації. Чміль Варвара Іванівна Варвара Іванівна Чміль (рос. Варвара Ивановна Чмиль; 27 грудня 1914, Чернігівська губернія — 28 січня 2001) — радянська діячка тракторобудування, змінний майстер заводу ХТЗ. Герой Соціалістичної Праці (1960).
Іншими мовами
This page is based on a Wikipedia article written by authors
(here). Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply. Images, videos and audio are available under their respective licenses. howlingpixel.com